На тихій вулиці Генерала Чупринки, серед зелені львівського передмістя Кастелівка, стоїть будівля, яку легко сплутати зі справжнім середньовічним замком. Це палац Сосновського — дві кам'яниці під номерами 50 і 52, зведені на межі ХІХ і ХХ століть за проєктом і для власної родини львівського архітектора та інженера Юзефа Сосновського.
Місцеві мешканці й досі називають цей куточок міста одним із найкрасивіших. Попри поважний вік — понад сто двадцять років — палац зберіг свій романтичний, майже казковий вигляд: зубчасті обриси, кутова вежа, кам'яний лев біля брами. Це не парадна резиденція магната, а радше особистий маніфест архітектора, який будував собі дім-мрію, вкладаючи в нього власне уявлення про красу.
Юзеф Сосновський був знаним львівським архітектором та інженером другої половини ХІХ — першої половини ХХ століття. Він належав до того покоління майстрів, які формували обличчя Львова доби історизму й сецесії, коли місто стрімко розросталося новими віллами й особняками.
Кастелівка, де постав палац, у ті роки була модним районом забудови: заможні львів'яни й архітектори зводили тут ошатні вілли в найрізноманітніших стилях, від неоготики до раннього модерну. Сосновський вирішив збудувати дім не для продажу чи здачі в найм, а насамперед для себе й своєї сім'ї. Саме тому будівля вийшла настільки особистою й позбавленою типовості — вона відображає смак і фантазію свого творця.
Палац складається з двох окремих будинків, які стоять поруч і мають різні входи та сходові клітки. Кам'яницю під номером 50, що виходить фасадом на вулицю Чупринки, звели близько 1901 року. Приблизно через шість-сім років, уже на початку ХХ століття, добудували другий будинок під номером 52, який має характерну кутову вежу.
Обидві споруди виконані в псевдоготичному стилі з елементами венеційської готики. Саме це поєднання надає комплексу вигляду невеличкого середньовічного замку: стрілчасті мотиви, декоративні деталі фасаду й вежа роблять будівлю схожою радше на італійське палаццо, аніж на звичайний львівський прибутковий дім. У силуеті будівлі відчувається романтична гра з історичними формами, характерна для епохи еклектики.
З палацом пов'язано кілька промовистих деталей, які варто розгледіти зблизька. Колись перед головним порталом стояли два стовпи зі скульптурами орлів — саме через них будинок дістав народну назву дім «Під Орлами». Самих орлів уже немає, але назва збереглася в переказах про цей куточок Кастелівки.
Помешкання власника й сьогодні символічно охороняє кам'яний лев, що стоїть праворуч від входу до брами, у невеликому садку. А над входом до будинку №50 зображено два герби: родовий герб Юзефа Сосновського — Наленч (Nałęcz) — і герб Лада (Łada), який, за припущеннями, міг належати дружині архітектора. Ці геральдичні знаки перетворюють фасад на своєрідний фамільний підпис господаря.
Палац відомий також збереженими розписами: часткові декоративні розписи можна побачити на склепіннях балкона та в під'їзді. Сам балкон вважають однією з найвиразніших деталей будівлі.
1919 року Сосновський продав частину свого дітища — будинок під номером 50 — колекціонеру й бібліофілу Францішку Бесядецькому. Через цього власника комплекс іноді згадують як замок або дім Сосновського-Бесядецького.
Другий будинок мав своїх мешканців: серед власників цієї частини називають, зокрема, особу, пов'язану з нафтовою галуззю, що загалом типово для заможного Львова тієї доби. Точні деталі пізнішої історії окремих квартир простежити складно, тож про побут різних мешканців краще говорити обережно. Сьогодні палац лишається житловим і належить до архітектурних пам'яток міста, які цінують передусім знавці львівської забудови, а не масовий турист.
Палац Сосновського розташований на вулиці Генерала Чупринки, 50/52, у районі Кастелівка — на західній частині Львова, за кілька кроків від інших історичних вілл цього кварталу. Дістатися сюди зручно пішки з центру або міським транспортом; прогулянка Кастелівкою сама собою варта окремого маршруту.
Важливо пам'ятати, що це приватний житловий будинок, тож огляд обмежується зовнішнім боком — фасадами, вежею, левом і брамою. Не варто заходити на приватну територію чи турбувати мешканців. Найкраще приходити сюди в межах пішої прогулянки віллами Кастелівки: тоді палац «Під Орлами» стає однією з найяскравіших зупинок, що показує неочевидний, романтичний бік Львова поза туристичним центром.
Враження справляє дуже сильне. Будівля цікава, збереглася добре, а її розташування таке, що фото виходять справді красивими. Зараз це житловий будинок, тож усередину не пускають, але у двір зайти можна. Окремо варто придивитися до розпису стелі балконів. Знак підкови та хреста є частиною герба Любич, а знак пов’язки - частиною гербів Моравські та Наленч.
Надзвичайно гарна будівля. Щойно дізнався про існування цього маєтку, одразу захотів тут побувати, і нарешті це вдалося. Тепер це житловий будинок, поділений на кілька квартир, хоча спочатку його зводили для родини Сосновських. Споруда має дві частини та окремі входи, виглядає дуже колоритно й збереглася в чудовому стані. Раджу завітати.
Дуже гарне місце з вражаючою архітектурою. Палац підкорює своєю величчю та витонченістю, а прогулянка його територією дарує лише приємні емоції. Особливо сподобалося, що тут збережено історичний дух будівлі, завдяки чому легко відчути атмосферу минулого століття. Це чудовий варіант і для фото, і для культурного відпочинку. Хотілося б приїхати сюди ще раз!
