Сергій Росул
Бакота і скельний монастир, точніше те, що від нього залишилося, вражають неймовірно. Наша природа разом зі своєю історією робить країну фантастичною та дуже красивою. Обов'язково варто відвідати.
Бакота і скельний монастир, точніше те, що від нього залишилося, вражають неймовірно. Наша природа разом зі своєю історією робить країну фантастичною та дуже красивою. Обов'язково варто відвідати.
Святиня, захована у скелі, справляє дуже приємне враження, особливо коли тут небагато туристів. Самого монастиря вже немає - лишилися тільки руїни келій, окремі інсталяції, місця для молитви та пам'яті. Поруч є джерело з питною водою, тож краще взяти з собою ємність. Пішохідна дорога вразила своєю красою і водночас простотою. Єдине, що варто врахувати - потрібне зручне взуття, бо стежка місцями йде через камінці, землю та пил. Найкраще їхати у будній день.
Дуже цікаве місце. Бакотський скельний монастир вважається найвідомішою локацією Бакоти, куди їдуть і як до туристичного об’єкта, і як до важливої духовної пам’ятки. Це єдиний давній об’єкт, що вцілів після затоплення села. За припущеннями істориків, ще до християнських часів тут могло бути язичницьке капище, а у XII-XIII століттях у товщі 120-метрової Білої гори заснували печерний монастир. На жаль, він не раз руйнувався - і під час татарської навали, і через обвали скель. Нині комплекс складається з трьох печер і ніші, які можна подивитися самостійно, без екскурсії.
Сам монастир невеликий але дуже давній . До нього веде стежка від оглядового майданчика на стежці є лавки для відпочинку.