Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1645)
-
Closed
Overview
На пагорбі над селом Кострина, серед гір Ужанської долини, стоїть дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці — одна з найстаріших і найкраще збережених дерев’яних святинь Закарпаття. Її звели ще 1645 року, щоправда не тут: до Кострини храм потрапив уже готовим, перевезений з іншого села майже через шістдесят років після побудови. Вигідне розташування на пагорбі при в’їзді робить церкву помітною здалеку — вона одразу привертає око тим, хто їде Ужанською долиною.
Церква, яку купили й перевезли
Первісно церкву збудували 1645 року в селі Сянки, що лежало по той бік гір, на Турківщині (нинішня Львівщина). 1703 року костринська громада купила цей храм і перевезла його до себе: за переказами, розібрану церкву волами тягли із Сянок цілу ніч гірськими дорогами, а потім зібрали на пагорбі при в’їзді в село. Такі «мандрівні» дерев’яні церкви не рідкість у Карпатах — коли громада багатшала або стара церква ставала затісною, гарну споруду могли викупити й перевезти за десятки кілометрів. Костринська Покрова — один із найяскравіших прикладів такої практики, адже подолала й гірський хребет, і межу між історичними краями.
Бойківський храм із лемківськими рисами
За типом церква належить до бойківського народного зодчества, але має й лемківські риси, що робить її особливо цікавою для дослідників дерев’яної архітектури — вона стоїть на пограниччі двох будівельних традицій. Первісно суворий, ярусний бойківський силует пом’якшили пізніше: 1761 року над бабинцем надбудували каркасну дзвіницю, яка додала споруді стрункості й наблизила її до лемківського типу з вираженою вертикаллю вежі. Храм тризрубний, укритий крутими ґонтовими дахами, характерними для карпатських церков; його форми вважають зразком народного будівництва, у якому конструктивна логіка поєднана з відчуттям пропорції. Бойківські церкви впізнають за багатоярусними, «ступінчастими» верхами, що ніби наростають до неба, тоді як лемківські роблять акцент на високій вежі над бабинцем; костринська Покрова показує, як ці рішення уживаються в одній споруді. Саме поєднання двох шкіл в одному силуеті й вирізняє її серед сусідніх храмів долини.
Ужанська долина й церква в Ужку
Кострина стоїть в Ужанській долині, що тягнеться від Ужоцького перевалу до Ужгорода, — одному з найбагатших на дерев’яні церкви куточків Закарпаття. Ці землі оберігає Ужанський національний природний парк, який опікується і буковими пралісами, і давніми храмами. За кілька кілометрів, у селі Ужок, стоїть Михайлівська церква 1745 року — зразок бойківського зодчества, який 2013 року внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Костринська Покрова до цього переліку не входить, але старша за ужоцьку майже на століття й нерідко відкриває маршрут долиною, який далі веде через Ужок, Гусний і Сухий. Разом ці храми складають одну з найцінніших в Україні концентрацій дерев’яної сакральної архітектури, де на невеликому відрізку долини можна простежити, як розвивалися бойківська й лемківська традиції упродовж XVII–XVIII століть.
Як оглянути й що поряд
Церква діюча, тож усередину зазвичай можна потрапити під час служби або домовившись із місцевими; ззовні храм відкритий для огляду будь-коли. Кострина лежить на трасі, що веде до Ужоцького перевалу й далі на Львівщину, тож повз неї проїздять дорогою в гори. Довколишня Верховина — край численних дерев’яних церков, дерев’яної забудови й гірських краєвидів, а неподалік — витоки Ужа, лижні схили Ужоцького перевалу та кордон зі Словаччиною й Польщею. Костринську Покрову зручно оглянути в межах одного дня разом із храмами Ужка, Гусного й Сухого, склавши власний маршрут дерев’яним зодчеством долини. Гірське довкілля додає поїздці ще один вимір: чисті ріки, ліси Ужанського парку й спокій верховинських сіл роблять таку мандрівку відпочинком і для ока, і для душі.
Статус і збереження
Церква Покрови має статус пам’ятки архітектури національного значення й давно входить до переліку найцінніших дерев’яних храмів Закарпаття. Попри вік, вона зберегла автентичний вигляд і залишається окрасою Ужанської долини — тим паче що стоїть на видному пагорбі, звідки добре проглядається з дороги. Кострина лежить у гірській частині колишнього Великоберезнянського району, поблизу кордону зі Словаччиною, у краю, багатому на дерев’яні церкви, тож храм зазвичай оглядають у межах ширшого маршруту сакральною архітектурою Закарпаття.
Чому це цікаво
Костринська Покрова — випадок, коли можна доторкнутися до дерев’яної споруди середини XVII століття, яка ще й пережила переїзд між селами й історичними областями, а згодом і зміну державних кордонів. У ній наочно видно, як бойківська й лемківська традиції зустрічаються в одному силуеті. Разом з іншими дерев’яними церквами Верховини вона лишається головною окрасою Кострини й помітною точкою на мапі сакральної архітектури Карпат.
Location Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1645)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1645) — Reviews
No reviews yet. Be the first to leave one!
Leave a Review
Part of the experience at Krasiya
Krasiya
В.Березнянський р-н, 1, Вишка, Закарпатська область, 89023