Міні-скульптура «Бейла Барток»

На поручнях Православної набережної в Ужгороді, навпроти угорського консульства, примостилася одна з найпоетичніших бронзових мініатюр міста. Крихітний чоловічок сидить, тримаючи в руках фонограф — старовинний апарат для запису звуку. Це Бейла Барток, один із найвидатніших угорських композиторів XX століття, і кожна деталь цієї фігурки розповідає окрему історію.

Ужгород має найбільшу в Україні колекцію бронзових міні-скульптур, і саме Барток — одна з тих робіт, що найкраще пояснюють, чому цей жанр так прижився в місті. Мініатюра не просто вшановує знаменитість — вона нагадує про реальний, живий зв'язок композитора із закарпатською землею. Автором роботи є скульптор Михайло Колодко.

Хто такий Бейла Барток

Бейла Барток (1881–1945) — угорський композитор, піаніст, диригент і, що особливо важливо для цієї історії, етнограф-фольклорист. Разом зі Золтаном Кодаєм він заклав основи наукового збирання й вивчення народної музики Центральної та Східної Європи. Барток об'їздив десятки сіл, записуючи автентичні мелодії просто з вуст селян, і саме ці записи згодом живили його власну композиторську мову.

На ужгородській мініатюрі він тримає в руках фонограф не випадково. Барток мандрував віддаленими гірськими селами Закарпаття — у дощ і сніг, дорогами, якими не завжди й пройдеш, — щоб зафіксувати народні пісні, доки їх ще співали. За переказами, він зібрав близько 80 українських народних пісень, зберігши для майбутніх поколінь фольклорну спадщину закарпатців. Ця робота була для нього не побічним захопленням, а справжньою науковою місією.

Закарпатське коріння

Зв'язок Бартока із цим краєм — не легенда, а біографічний факт. Дитинство і юність майбутнього композитора минули у Виноградові, який тоді називався Севлюш. За наявними даними, Барток мешкав тут приблизно з 1888 по 1892 рік, і саме у Виноградові відбувся його перший публічний концерт — 1 березня 1892 року, де юний музикант виконував власні твори.

Отже, коли ужгородці встановлювали цю мініатюру, вони вшановували не заїжджу знаменитість, а людину, чиї перші музичні кроки були зроблені на закарпатській землі. Барток увібрав звучання цього краю ще в дитинстві, а згодом повернувся сюди вже як дослідник, щоб записати його пісні на воскові валики фонографа. Ця подвійна ниточка — дитинство й фольклорні експедиції — робить його присутність в Ужгороді особливо органічною.

Історія та символіка

Міні-скульптуру «Бейла Барток» відкрили 25 вересня 2015 року, приурочивши подію до роковин від дня смерті композитора. Автором є Михайло Колодко — скульптор, чиї бронзові мініатюри стали візитівкою Ужгорода. Поряд із фігуркою розмістили табличку із частотою угорської радіостанції «Барток», названої на честь композитора, — деталь, що додає мініатюрі ще один шар змісту.

Навколо цієї роботи, як і навколо багатьох мініатюр Колодка, встигла обрости місцева легенда. Розповідають, ніби фігурка Бартока навмисно повернута спиною до синагоги — на знак пам'яті про орган, який колись звучав у місті й зник наприкінці 1930-х. Наскільки це достовірно — судити важко, але сам факт народження таких переказів свідчить, наскільки ужгородці полюбили свої бронзові мініатюри й наскільки органічно вплели їх у міський фольклор.

Де знайти

Мініатюра розташована на поручнях Православної набережної Ужа, навпроти угорського консульства. Це одна з наймальовничіших локацій міста: тиха набережна вздовж річки, зелень, спокійна вода — ідеальне тло для того, щоб не поспішаючи роздивитися бронзового композитора з фонографом.

Оскільки фігурка невелика й закріплена просто на поручнях, шукати її треба уважно — саме в цьому й полягає гра, яку пропонує ужгородська колекція міні-скульптур. Радимо поєднати відвідини Бартока з прогулянкою набережною, де ховаються й інші бронзові мініатюри. Локація доступна цілодобово й безкоштовно; найкраще фотографувати фігурку зблизька, аби в кадр потрапили деталі фонографа. А ще — прислухайтеся: набережна Ужа й досі звучить по-своєму, і в цьому є щось суголосне справі всього життя Бартока.