Садиба «Під Стримбою» стоїть у Колочаві, гірському селі Закарпаття, біля дороги Т0728. Назва прив'язана до гори Стримби. Підйом на вершину починається просто від садиби, тому сюди найчастіше приїжджають ті, хто планує похід. У Google садиба має оцінку 5,0 при чотирнадцяти відгуках. Вибірка мала, тож це радше знак стабільно доброго прийому, ніж зважена оцінка.
Гості у відгуках описують будинок як комфортний, красивий і затишний, але деталей планування не наводять. На сайті садиби вказано чотиримісний і тримісний номери з балконами, а також котеджі: одноповерховий на чотири місця, двоповерховий на чотири та більший двоповерховий на вісім-дванадцять. Місткість і ціни в нашій системі не заведені, тож конкретику варто уточнювати в господарів або на сайті.
Із того, що підтверджують гості, на території є засклена альтанка й банька. Альтанку згадують як окрему перевагу, баньку хвалять ті, хто зупинявся після довгого дня в дорозі. Сайт садиби перелічує ще сауну, басейн, мангал, гойдалку, Wi-Fi у номерах, опалення й гарячу воду. У гостьових відгуках ці позиції не фігурують, тож перед бронюванням їх краще підтвердити телефоном.
Кухня в будинку є, з електричною плитою, холодильником і посудом. Але самі гості радять не готувати, а домовлятися про харчування з господинею. Схоже, це головна сильна сторона садиби: у відгуках раз за разом повторюються банош, ріплянка, грибна юшка, сирники й салати. Кілька людей окремо пишуть, що замовили вечерю та сніданок і залишилися задоволені. Ріплянку, закарпатську страву з картоплі й кукурудзяного борошна, частина гостей куштувала тут уперше.
Колочаву називають селом десяти музеїв. Основний об'єкт — скансен «Старе село», перший на Закарпатті музей просто неба, що показує близько трьох століть верховинського побуту. На його території працює станція колочавської вузькоколійки з експозицією рухомого складу. Окремо є музей Івана Ольбрахта: чеський письменник зробив Колочаву місцем дії роману «Микола Шугай, розбійник», і селом прокладено стежку, пов'язану з цим сюжетом.
Головний піший маршрут звідси веде на Стримбу, 1719 метрів, останню вершину Ґорґан. Найкоротший підйом із Колочави має близько шести кілометрів, довший варіант через перевал Присліп і Стреміносу тягне на вісімнадцять кілометрів і повний день ходу. Звідси також стартують багатоденні переходи в бік Синевиру, до якого навпростець близько двадцяти кілометрів. Господарі, за відгуками, охоче підказують місця в околиці й розповідають про свій край.
Колочава лежить приблизно за 27 кілометрів від Міжгір'я і за 58 від Хуста, куди ходять потяги та автобуси з Ужгорода, Львова й Києва. Далі потрібен автомобіль або місцевий транспорт. Садиба стоїть біля траси Т0728, під самим початком підйому, тож іти до дороги пішки не доводиться. Годин роботи й заїзду Google не показує, їх узгоджують із господарями.
Це житло насамперед для тих, хто приїхав ходити в гори або крутити педалі: серед відгуків є люди у велопоході, які ночували тут одну ніч і рушили далі. Підійде й тим, хто хоче спокійно обійти колочавські музеї. Що варто врахувати: конкретика про кімнати й ціни доступна лише від господарів, кухня для самостійного готування слабка, а оцінка 5,0 спирається на невелику кількість відгуків.