Водоспад справді вражає. Нам ще й пощастило, бо о 13-й годині людей майже не було. Мабуть, це через початок вересня і відсутність місцевих діток, які, як писали в інших відгуках, люблять тут купатися.
Вода прохолодна, є кілька лавочок, але місця для пікніка біля самого водоспаду небагато. Спуск до нього досить крутий, а після дощу, думаю, може бути слизько.
Їхали з Бакоти через Грушку, Чимбарівку та Великий Жванчик. Дорога в дуже поганому стані: глибокі вибоїни, місцями стара бруківка, подекуди доводилося їхати узбіччям або зупинятися, щоб зрозуміти, як краще об’їхати ями. Гольф 5 потроху витримав, а 30 км ми їхали приблизно годину. Але доїхати реально, і цю красу точно варто побачити хоча б раз.
Кажуть, що після дощів вода може ставати коричневою й каламутною, а в похмуру погоду водоспад уже не такий гарний, тож краще їхати сюди лише в сонячний сухий день, щоб не розчаруватися.