Дуже сподобалося палац, дуже гарно збережений як зовні так і у середині. Персонал гарний та чуйний все підкажуть, є можливість замовити экскурсию що теж дуже приємна опція. Є гардероб, хоча як на мене перший єтаж кращій як по єкспонатах так і інтер'єру, таке враження що на другий єтаж не вистачило бажання та коштів. Але загальне враження дуже чудове.
Дуже охайний і красивий маєток, вводить в курс побут буржуазії. Експозиція ансамблевого типу, якісно реконструює саму будівлю, як і в архітектурному, так і в предметному плані. Наявна вбиральня, де можна залишити верхній одяг та речі та туалет. Дуже багато галерейних виставок, особливо дуже цікава з козаком Мамаєм, де простежується його історія від зародження до символу в нинішній війні.
Палац Потоцьких — це те місце у Львові, де можна на мить зупинити час. Справжня перлина архітектури, яка виглядає круто в будь-яку пору, але взимку тут особлива магія. Коли сніг лягає на ці старі ковані ворота та витончену ліпнину, здається, що ти десь у Парижі, а не в центрі гамірного міста.
Всередину цього разу не заходили, але територія навколо — просто топ. Ідеальний план: береш горнятко гарячої кави в одній із кав’ярень поруч, заходиш на подвір’я і просто гуляєш. Тут минуле і сучасне зустрічаються в самому серці Львова, і це дарує якийсь неймовірний спокій.
Місце must-visit для натхненних фотосесій або просто щоб перевести подих між справами. Рекомендую кожному заглянути сюди за естетикою та атмосферою, якої іноді так не вистачає в щоденній метушні. Львів у деталях — це любов!
Наразі вхід коштує 200 грн. До перегляду доступні нульовий, перший та другий поверхи. Переглядаючи відгуки та фото інших відвідувачів чотирирічної давнини, дійшли висновку, що наразі частина експозиції недоступна. Цікавий лише перший поверх. Після відвідування немає вражень, на які сподівалися. Все, що бачили на фото.
Були в березні 2026. 2 дорослих і дитина- ціна 500грн. З мінусів не вистачало гіда, який би розказував а всі ті жіночки що були в кімнатах (майже всі сиділи в телефонах), хоча я впевнена вони там не на волонтерських посадах. То б то якщо порівнювати із за кордоном, то там до тебе підходять і самі починають казати щось цікаве про цей зал або історичний обʼєкт, хоча майже всі вони волонтери і теж не молоді, тут навпаки. Трохи пустий, не вистачало місцями меблів але були дуже цікаві експонати, як на мене прям щось повʼязане з магією. Але наскільки, саме ці експонати стосуються Потоцьких це питання, тому що жіночки яки були представниками музей не знали ні назву обʼєкта ні для чого його використовувати (мова йшла про жаровню- фото додам - її тримають чоловіки з рогами та хвостами). Цікаво відвідати але бажано з екскурсоводом. Побажання до адміністрації- донести то деяких їх співробітників, що вони обличчя цього закладу і те що вони нічого не знають і сидять в телефонах (при тому що в залі відвідувачі) це явно не кращий варіант популяризації музею.
