Міні-скульптура «Кукоц»

Серед ужгородських мініатюр є одна, яку особливо люблять рибалки. Це «Кукоц» — кумедний бронзовий черв'ячок, що влаштувався на набережній неподалік філармонії та пішохідного моста, майже над самою водою. Маленький, вгодований, із хитрою мордочкою й неабияк збільшеним носом, він давно став неофіційним талісманом закарпатських любителів риболовлі.

Вигляд у «Кукоца» настільки симпатичний і добродушний, що повз нього важко пройти, не всміхнувшись. Але за цим милим образом ховається ціла історія, що сягає корінням у дитинство кількох поколінь ужгородців.

Герой мультфільму, знайомий із дитинства

Прототипом мініатюри став персонаж популярного мультфільму, який колись обожнювали ужгородські діти. Через близькість Закарпаття до кордону місцева дітлашня зростала не лише на радянській, а й на угорській та чеській анімації, і образ кумедного черв'ячка-рибалки міцно закарбувався в пам'яті.

Саме тому «Кукоц» — це не просто абстрактний хробачок, а справжній привіт із дитинства, ностальгічний персонаж, якого багато хто впізнає з першого погляду. Михайло Колодко часто будує свої мініатюри саме на такому впізнаванні: він бере образ, теплий і знайомий для місцевих, і повертає його містянам у бронзі, щоб той оживав уже на вулицях Ужгорода.

Потри носа — і клюватиме

Як і належить справжньому рибальському талісману, «Кукоц» обріс власною прикметою. Місцеві рибалки переконані: перед тим як вирушити на риболовлю, треба обов'язково потерти черв'ячкові носа — тоді улов буде багатим, а риба клюватиме без упину.

Цікаво, що ніс «Кукоцу» скульптор навмисно зробив трохи більшим за звичайний. Пояснення просте й дотепне: якщо ніс постійно натиратимуть сотні долонь, він швидко зітреться, тож майстер заздалегідь створив «запас міцності». Тепер відполірований до блиску ніс черв'ячка — найкраще свідчення того, скільки рибалок і туристів довірили йому свою удачу. Місцеві навіть жартують, що тепер у них з'явився власний бронзовий покровитель, якому «терти носа» стало доброю традицією.

Автор, місце й місце в колекції

«Кукоц» — робота скульптора Михайла Колодка, творця майже всіх ужгородських мініатюр. Її встановили в листопадовий вечір, і вона поповнила бронзову колекцію міста як одна з чергових крихітних історій із закарпатським присмаком. Як і решта робіт майстра, черв'ячок — не випадкова прикраса, а образ, що виріс із місцевої пам'яті й побуту.

Шукати черв'ячка варто на набережній поблизу пішохідного моста й будівлі філармонії — там, де ужгородці й самі люблять посидіти з вудкою біля води. Місце обрано напрочуд влучно: талісман рибалок оселився саме там, де його «підопічні» найчастіше закидають гачки. У теплу пору тут завжди людно, і бронзовий «Кукоц» ніби наглядає за берегом, приймаючи прохання про щедрий улов.

Варто згадати й непросту долю самої фігурки: одного разу мініатюру викрали, та згодом її повернули на місце, і черв'ячок знову зайняв свій пост біля води. Для мандрівника «Кукоц» — це ще один привід зупинитися на набережній, усміхнутися й потерти носа маленькому бронзовому черв'ячкові — про всяк випадок, на удачу.