Ботанічний сад УжНУ

Посеред Ужгорода, неподалік замку та університету, на правому березі річки Уж зеленіє справжній острів спокою — ботанічний сад Ужгородського національного університету. За його огорожею на невеликій за міськими мірками території вміщується цілий світ рослин: гігантські дерева з інших континентів, ряди троянд і магнолій, оранжереї з пальмами й кактусами, тінисті алеї дендрарію та альпійська гірка з квітами карпатських вершин.

Це не просто парк для прогулянок, а науковий підрозділ університету, де студенти й викладачі досліджують рослини, вивчають їхню біологію та виводять нові сорти. Але для гостей міста сад передусім лишається тихим і красивим місцем, де за одну неспішну прогулянку можна побачити рослини з усіх куточків планети — від закарпатських лісів до тропіків і Далекого Сходу.

Історія: сад на місці горіхових садів

Офіційне рішення про створення ботанічного саду при Ужгородському університеті ухвалили 28 листопада 1945 року, невдовзі після заснування самого університету. Активне облаштування розпочалося в наступні роки, а перші колекції рослин почали закладати з другої половини 1940-х.

Цікаво, що сад виріс не на пустирі. До цього тут господарювали два приватні горіхово-фруктові сади: разом із десятками волоських горіхів на ділянці росли яблуні, груші, черешні, вишні, алича, а по краях — бузина, шипшина, ожина й верба. Щоб перетворити цю строкату ділянку на науковий сад, знадобилося чимало зусиль — розчищати, планувати тераси, завозити й висаджувати нові рослини.

З роками колекція зростала, а сад набув охоронного статусу як пам'ятка садово-паркового мистецтва, згодом піднесеного до рівня об'єкта загальнодержавного значення. Сьогодні ботанічний сад УжНУ — один із найважливіших осередків збереження рослинного різноманіття на заході України.

Сад на трьох терасах

Одна з особливостей ужгородського ботанічного саду — його рельєф. Ділянка розкинулася на трьох терасах із перепадом висот близько 22 метрів, тож прогулянка садом — це ще й невеликий підйом і спуск, з якого відкриваються різні кутки зелені. Такий ландшафт дозволив розмістити рослини з дуже різними вимогами: одні люблять сонячні відкриті схили, інші ховаються в тінь під деревами.

Загальна площа основної частини саду порівняно невелика — близько чотирьох з половиною гектарів, — але вона використана надзвичайно щільно й продумано. Тут є дендрарій із деревами й кущами, ділянки декоративних квітів, розарій, колекція хвойних, альпійська гірка з гірськими видами та оранжерейний комплекс. Кожна зона має свій характер і по-своєму гарна в різні пори року.

Зелена колекція з усього світу

Багатство ботанічного саду вражає навіть тих, хто далекий від ботаніки. У відкритому ґрунті тут зібрано близько 3900 видів і сортів рослин, а ще понад тисячу видів росте в оранжереях. Один лише дендрарій налічує близько 800 видів дерев і кущів, серед яких понад сотня видів хвойних.

Окрема гордість саду — рідкісні дерева-велетні й реліктові види. Тут росте секвоядендрон гігантський, той самий родич каліфорнійських мамонтових дерев, які в природі живуть тисячоліттями; ужгородський же велетень поки що зовсім молодий за мірками свого виду. Поряд можна побачити метасеквою — «живу викопну» рослину, яку довго вважали вимерлою, гінкго дволопатеве, тюльпанне дерево, болотяний кипарис, тис, а також екзотичні для наших широт клен цукровий, софору японську та їстівний каштан.

Щедро представлені й декоративні рослини. Навесні сад квітне магноліями та білими сакурами, влітку буяє розарій зі сотнею сортів троянд, а поряд — колекції лілій, хризантем, гладіолусів, рододендронів. В окремій зоні зібрано близько чотирьох сотень видів рослин самого Закарпаття, а на альпійській гірці — понад півтори сотні гірських видів, серед яких є навіть едельвейс.

Оранжереї: тропіки посеред Закарпаття

Якщо надворі прохолодно чи зима, справжнім відкриттям стають оранжереї саду. За їхнім склом ховається інший клімат — вологий і теплий, у якому почуваються як удома рослини тропіків і субтропіків. Тут можна побачити банани, лаври, евкаліпти, папаю, десяток видів пальм і сотні видів кактусів — від крихітних кулястих до колючих велетнів.

Поряд із ними квітнуть азалії, камелії та гарденії, зеленіють реліктові папороті. Для мешканця Закарпаття це рідкісна нагода одним поглядом охопити рослинний світ, який у природі розкиданий по різних континентах. Саме оранжереї роблять сад цікавим цілорічно: навіть коли надворі листопад чи сніг, усередині триває вічне літо.

Місце сили в центрі Ужгорода

Ботанічний сад давно став для ужгородців одним із улюблених місць — сюди приходять подихати свіжим повітрям, помилуватися цвітінням, зробити фотографії серед магнолій і сакур, а студенти університету відчувають його майже як частину свого щоденного життя. Це водночас і навчальна база, де вивчають рослини, і затишний куточок природи посеред міста.

Сад розташований у центральній частині Ужгорода, на вулиці Івана Ольбрахта, неподалік замку й скансену, тож його зручно поєднати в одному маршруті з іншими головними пам'ятками міста. Найкраще приходити сюди у теплу пору — від весняного цвітіння магнолій і сакур до літнього буяння троянд, — хоча оранжереї варті уваги в будь-який сезон.

Для Ужгорода цей сад — не просто зелена пляма на карті, а жива колекція, яку понад сім десятиліть по крихті збирали кілька поколінь науковців. Прогулянка ним — це коротка навколосвітня подорож, яку можна здійснити за півдня, не виходячи за межі міста.