Юля Мандрівниця
Дуже багато вражень, але дув сильний вітер.
Дуже багато вражень, але дув сильний вітер.
Дуже гарний краєвид! Унизу також є скельний монастир, а далі можна спуститися до води.
Поки що це найкрасивіше місце, яке я бачила в Україні. Сюди варто їхати з наметом і просто набиратися сил від Дністровських водних просторів. Дорога виявилася не такою страшною, як пишуть: це не траса, але на швидкості 50-60 км їхати можна. На паркінгу є пункт контролю, де беруть 20 грн з дорослого за вхід, і це виглядає доволі кумедно, бо навколо відкрите поле і зайти можна з будь-якого боку. Перед спуском до монастиря теж стоїть перевіряючий, який інколи просить показати квиток. Уздовж країв усе обгороджено, щоб люди не заходили в небезпечні, хоча й дуже фотогенічні місця. Є лавочки та туалет, але від води дме сильний вітер. Перед візитом до монастиря краще не полінуватися і прочитати стенд з історією - там справді цікаві факти. Стежки вниз вузькі, а після дощу можуть бути слизькими. Є три джерела просто зі скелі, тож обов'язково наберіть води - вона тут чиста, смачна і, кажуть, лікувальна. До пляжу звідси не дістатися, треба їхати з іншого боку села. На огляд, монастир і джерела вистачить приблизно години, а далі можна просто насолоджуватися краєвидами.
Скеля над Дністром справляє дуже гарне враження. Оглядовий майданчик зроблено у вигляді помосту з поручнями, поряд є кілька лавок для відпочинку та потужний бінокль. Нижче стежкою можна дійти до монастиря, який монахи видовбали в скелі.